КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРОТИ ФЕЙКІВ
ЩО? ДЕ? ЯК?
 |  |  |
|---|
ЗА ВІКІПЕДІЄЮ
критичне мислення
здатність людини піддавати сумніву інформацію, яка надходить, зокрема і власні переконання.
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ USAID ТА INTERNEWS, 60% НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НЕ МАЮТЬ СХИЛЬНОСТІ ДО КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ТОБТО, ВІРЯТЬ ТОМУ, ЩО ЧУЮТЬ І БАЧАТЬ НА ВЛАСНІ ОЧІ. ЯК НАСЛІДОК-СПРИЙНЯТТЯ ПОВІДОМЛЕНЬ ЗМІ НА ВІРУ, АБО З ТОЧКИ ЗОРУ ВЛАСНОЇ ІНТУЇЦІЇ. З ТАКИМ ПІДХОДОМ РОЗРІЗНИТИ ПРАВДУ ВІД ФЕЙКУ МАЙЖЕ НЕМОЖЛИВО.
У СУЧАСНОМУ СВІТІ ФЕЙКИ І МАНІПУЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ПОДАЮТЬ З ЯСКРАВИМИ ЕМОЦІЯМИ. З НИХ НАЙВПЛИВОВІШІ НА ПСИХІКУ: СТРАХ (ЯК ЖЕ БЕЗ НЬОГО?), ОБРАЗА, ГРА НА ПОЧУТТІ ПАТРІОТИЗМУ, ГОРДІСТЬ, ЗАХОПЛЕННЯ. ВРАЗЛИВІ ЛЮДИ, НАХАПАВШИСЬ НОВИН, ПОШИРЮЮТЬ ЇХ У СВОЄМУ ОТОЧЕННІ, ДОДАЮЧИ ВЛАСНУ ДУМКУ, ЩО РОБИТЬ ЇХ ЩЕ БІЛЬШ ЕПАТАЖНИМИ. ЕМПАТИЧНО, ВРАЗЛИВИХ ЛЮДЕЙ ТАКИМ ЧИНОМ ЛЕГКО ЗАГНАТИ В ДЕПРЕСІЮ АБО МОТИВУВАТИ ДО НЕПЕРЕДБАЧУВАНИХ ВЧИНКІВ.
ФЕЙКИ ТА ФАКТИ
Термін "фейкові новини"(fake news) увійшов у широкий ужиток після президентських виборів у США, коли Дональд Трамп вперше звинуватив американських журналістів у»поширенні фейків". У 2017 р.видавництво Collins назвало «fake news» поняттям року. Однак те, що з вуст американського глави держави звучить часто як фан (fun stories — жарти), насправді, є дієвим засобом інформаційної війни.
Фейк (fake) — це заздалегідь неправдива інформація, метою якої є «спотворення» певного факту, думки і штучне формування в аудиторії ставлення до певного явища або події
Отже, щоб певне повідомлення максимально вразило слухачів, його емоційно забарвлюють. Тому фейки зазвичай містять обурливу або душевну історії-розповіді, яскраву картинку (шокувального фото, веселого мему тощо), яка концентрує увагу, а також гучного заголовка, який не завжди відповідає змісту повідомлення. Факт — це та реальність, яку ми не можемо спростувати або сумніватися, адже це те, що точно сталося насправді. Факти можуть бути підтверджені офіційною документацією, очевидцями подій, науковими доказами тощо. А судження-це суб'єктивна думка певної особи.
Брехливі новини створюють не на фактах (як це має бути в якісній журналістиці), а на судженнях, тому під виглядом факту нам презентують емоційну розповідь журналіста або якогось невідомого експерта, або взагалі людини-аноніма.
Одним з найпоширеніших явищ є маніпуляція заголовком, адже зараз нас оточує значна кількість інформації. Зміст і враження від новини формується тільки від побаченого заголовка, тому маніпулятори і автори помилкових новин пропонують нам гучні меседжі в заголовках.
МАРКЕРИ МАНІПУЛЯЦ ІЙ І МОЖЛИВИХ ФЕЙКІВ У СОЦМЕРЕЖАХ:
ПІДОЗРІЛІ АКАУНТИ, З ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЯ
НЕЙМОВІРНА, ШОКУВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
ХВИЛЕПОДІБНЕ ПОШИРЕННЯ ПЕВНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
БРАК ПОКЛИКАНЬ НА ПЕРШОДЖЕРЕЛО
ГУЧНІ ЗАГОЛОВКИ
НЕВІДОМІ АВТОРИ СТАТТЕЙ ТА ВЛАСНИКИ АКАУНТІВ
МАРКЕРИ МАНІПУЛЯЦІЙ І МОЖЛИВИХ ФЕЙКІВ У ТЕЛЕСЮЖЕТАХ:
НЕЙМОВІРНІ ІСТОРІЇ
ГОСТРА ТА ЕМОЦІЙНА ЛЕКСИКА
НЕВІДПОВІДНІСТЬ «КАРТИНКИ» І ТВЕРДЖЕНЬ ЖУРНАЛІСТА
ОЦІНЮВАЛЬНІ СУДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТА
«СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ», ЯКІ НЕМОЖЛИВО ПЕРЕВІРИТИ
НЕОЧІКУВАННІ НОВИНИ
